Автор статті Микитюк Святослав, стаття вийшла в журналі «Участковый врач» (за посиланням на сторінках 30-31)
«У світі на хронічні трофічні виразки гомілок і стоп страждають від 600 тис. до 2,5 млн людей. Причиною 70–75% таких виразок вважають венозну недостатність. Трофічні виразки зустрічаються у 2% дорослого населення індустріально розвинених країн. У пацієнтів літного віку частота їх виникнення зростає до 4–6%. Cупроводжуючись виразним больовим синдромом, трофічні виразки нижніх кінцівок прирікають пацієнтів на тривалі, часто багаторічні страждання та економічне виснаження.
Впровадження в практику способів і методів попередження та лікування хронічних захворювань з використанням засобів природного походження, що здійснюють регулюючий вплив на обмінні процеси, посилюють функціональну активність систем організму і підвищують його власну опірність, є важливим напрямком лікувально-профілактичних заходів.
До таких методів слід віднести використання «цілющих» глин, що володіють специфічними властивостями: іонообмінними, сорбційними, итопротекторними, каталітичними, а також функцією молекулярного сита та регуляції кислотнолужного обміну. Тобто всім тим, чого потребують хворі з хронічними захворюваннями, які часто проявляються утворенням трофічних виразок на нижніх кінцівках.
Монтморилоніт (наноглина) є одним з головних глинистих мінералів у багатьох ґрунтах і осадових породах. Глини з вмістом монтморилоніту понад 45% називаються бентонітовими.
Бентонітова глина складається з попелу, що викидається у значних кількостях в результаті виверження вулкану. Здатність до сильного набухання завдяки особливостям своєї будови обумовлює головні лікувальні (сорбційні та іонообмінні) властивості такої глини.
Сьогодні модифікований монтморилоніт все частіше застосовується в фармакологічній промисловості для виготовлення ліків, головним чином, як зв’язуюча речовина (в таблетках і пігулках), в медицині — як адсорбент при шлункових захворюваннях, у виробництві антимікробних покриттів на поверхні медичних полімерів для лікування поранень та в косметології.
Окрім здатності зв’язувати токсини, однією з самих цілющих властивостей бентонітової глини є наявність в її складі значної кількості безумовно необхідних для організму мікроелементів (особливо заліза, міді, кремнію), а також кристалізованої води.
Також в бентонітових глинах було виявлено реакційно-активні парамагнітні центри, що здатні взаємодіяти з біологічними структурами організму, тобто вони здатні «уловлювати» супероксидні радикали, що призводять до пошкодження клітинних структур. Виходячи з отриманих результатів (Місяк С. А. та співавт., 2013), діапазон застосування глин при різних хронічних захворюваннях, які відносяться до класу вільнорадикальної патології, постійно розширюється (атопічний дерматит, хронічні виразки, артропатіі, цукровий діабет, злоякісні новоутворення).
Пошук способів і методів лікування трофічних виразок охоплює численні наукові праці та практичні здобутки лікарів у всьому світі. Незважаючи на це, проблема трофічних виразок не тільки не втратила свого значення, але навпаки, актуальність її в сучасній медицині неухильно зростає.
Загальна кількість методів лікування трофічних виразок наближається до 10 тис. Тому актуальним є пошук та впровадження саме передових та ефективних методик лікування зазначеної патології.
Одним із інноваційних підходів в лікуванні ран різного походження, в тому числі хронічних виразок, є використання гідрогелевих пов’язок з додаванням різноманітних лікарських засобів. Завдяки тісній співпраці (хіміків, технологів, клініцистів) в Україні вдалося створити новий вид перев’язувального матеріалу з абсорбуючими та ранозагоюючими властивостями на основі «цілющої» наноглини, що, завдяки своїм фізико-хімічним властивостям, ідеально підходить для лікування трофічних виразок і не має аналогів у світі.
Виробник продукції медичного призначення приватне підприємство «#Укртехмед» нещодавно почало виготовляти стерильні гідрогелеві пов’язки для лікування ран «АРМА-ГЕЛЬ+» з бентонітом та нанокремневітом.
Лікарські речовини, поміщені в полімерну матрицю, повільно виділяються з носія, завдяки чому надають пролонговану дію. Полімерна матриця контролює швидкість виділення лікарського засобу і забезпечує його доставку безпосередньо до тієї ділянки, яка потребує препарату.
Як відомо, очищення рани є важливим моментом, що забезпечує успішний початок її загоювання (фази грануляції). Вологе середовище, створене гідрогелем, та властивості наноглини сприяють природному аутолізу некротизованих тканин, запобігають висиханню нервових закінчень і цим зменшують інтенсивність болю. Такі властивості дають можливість вільно використовувати гідрогелі для лікування сухих, некротичних чи покритих фібрином ран. Вологе середовище в рані дозволяє також клітинам епідермісу переміщуватися з її поверхні, створюючи острівці епітелізації. У такий спосіб гідрогелі сприяють прискоренню часу загоєння і запобігають утворенню спотворюючого рубця.
Тому лікування ран різної етіології за допомогою гідрогелевих пов’язок сьогодні можна вважати найбільш перспективними методом. Власна технологія виробництва гідрогелей, що за якістю не поступаються закордонним аналогам, дозволила українському виробнику зменшити ціну пов’язок щонайменше удвічі.
Починаючи з 2016 року використання гідрогелевих пов’язок для лікування трофічних виразок та ран різного походження (механічних пошкоджень, опіків, відлежків) було впроваджено в клінічну практику відділень Хмельницької обласної лікарні. Широкий діапазон лікарських засобів в пов’язках «АРМА-ГЕЛЬ+» («Укртехмед») надає можливість вибору в кожному конкретному випадку залежно від характеристик рани та фази ранового процесу, що є максимальним наближенням до персоналізованого лікування пацієнтів.

«Участковый врач» (за посиланням на сторінках 30-31)