Гідрогелеві пов’язки

отримали широке застосування в медицині при лікуванні ран різної етіології. Даний вид пов'язок вдосконалений українськими вченими, які вбудували в гідрогель міцну поліпропіленову хірургічну сітку, тим самим покращивши її фізико-механічні властивості

Три випадка лікування опіків 2 –го ступеня гідрогелевими пов’язками

Випадок №1.

Хворий К., 35 років. Поверхневий дермальний опік полум’ям 2-а ступеня. Перші години після травми. У хворого виразний больовий синдром. Напружені епідермальні пухирі, значна ексудація із ран. Опікова рана покрита гідрогелевою пов’язкою із новокаїном.

Видалено обривки епідермального пузиря. Дном рани головним чином є поверхневі шари дерми, місцями – глибокі шари епідермісу. Видалення епідермального пузиря з його вологою камерою призводить до висушування дна рани і формування в подальшому некрозу.

Протягом першої доби після травми для запобігання висушування дно рани покривається гідрогелевими пов’язками з новокаїном та бентонітом.

При використанні гідрогелевих пов’язок зміна покриття відбувається без болю. Має місце виділення з рани серозного характеру. Набряку гомілки не спостерігається. Перифокальне запалення не виражене.

4 та 5 доба – пов’язка зафіксувалася на рані, добре моделюється, приймає форму поверхні. Рановий вміст серозний, помірний. Рана утримується у вологому середовищу, тому некроз не формується. Рана не поглибилася. Пов’язка не міняється. На рані знаходяться гідрогелеві покриття з метилурацилом, які сприяють швидкій епітелізації і утримують рану у вологому стані.

8-9 доба після травми. Пов’язка зафіксувалася на рані. Має місце незначне серозне виділення з рани. Набряку стопи немає. Гнійного запалення немає. Спостерігається активна епітелізація поверхневого дермального опіку 2-а ступеня під гідрогелевим рановим покриттям з країв і дна рани.

11 доба після травми. Повна самостійна епітелізація. “Молодий” епідерміс покриває ранову поверхню.

Лікування опікової рани проводилось за наступним алгоритмом: протягом першої доби після травми застосовувались гідрогелеві покриття з новокаїном, протягом 3-4 доби після травми – покриття із фурациліном, протягом 5-7 доби після травми – покриття з бентонітом, протягом 8-11 доби після травми – покриття із метилурацилом.

Випадок №2.

Хворий М., 5 років. Епідермально-дермальний опік окропом передньої поверхні тулуба, виражена ексудація з ран. Відсутні поверхневі шари епідермісу. Виражений больовий синдром. В опіковому центрі (через 40 хв. після травми) рани закрито гідрогелевими покриттями з новокаїном. Біль ущухла.

На дні рани глибокі шари епідермісу та життєздатні шари дерми. Значна ексудація. Рановий вміст серозний. Для надійного захисту від інфекції та з метою очищення від ексудату і утримання рани у вологому середовищі зона термічногоушкодження закрита рановими гідрогелевими покриттями з бентонітом, які зафіксовані пластирем і пов’язкою.

4-5 доба після травми. Верхні шари фіксуючої марлевої пов’язки сухі. Дно рани помірно набрякло. Рановий вміст серозного кольору. Перифокальне запалення не спостерігається. Рана оброблена розчином антисептика бетадину. Для запобігання інфікування значної площі ранової поверхні рани закриті гідрогелевими покриттями із вмістом фурациліну.

7-8 доба після травми. Рановий вміст серозний в незначній кількості. Дермальний некроз не сформувався. Рана утримується у вологому середовищі. Набряк зменшився. Перифокального запалення немає. Ранові поверхні закриті гідрогелевими покриттями із нанокремневітом. Перев’язки проводяться через 2 доби.

10 доба. Активна епітелізація в ранах. Хворий виписаний на амбулаторне лікування.

Випадок №3

Хворий Ф., 45 років. Дермальний опік 2 а-2 б ступеня лівого стегна площею 3% поверхні тіла. Епідерміс відсутній. На дні рани знаходиться дерма. Поверхневі шари дерми не життєздатні. Формується поверхневий некроз. Права половина рани буде закрита рановим покриттям з нанокремневітом, друга половина рани – вологовивихаючою пов’язкою з розчином антисептика.

На праву половину рани накладено гідрогелеву пов’язку з нанокремневітом.

Третя доба – фаза ексудації. Спостерігається виразна ексудація із зони опікової рани. Ранове покриття з нанокремневітом через 2 доби має збільшений об’єм і вагу. Проведена заміна ранового покриття. Накладено гідрогелеву пов’язку з нанокремневітом. Рана знаходиться у вологій камері під гідрогелевою пов’язкою, дно не висушується. Прозорість пов’язки дозволяє візуально контролювати ексудат на дні рани.

Під рановим покриттям рана утримується в помірно вологому стані (ліва половина рани – показано стрілкою). Права половина рани покрива вологими пов’язками із антисептиком бетадином. Волого-висихаюча пов’язка висушує рану (права половина рани). На жаль, одночасно спостерігається поглиблення некрозу.

Пов’язки з нанокремневітом через 6 діб знято і накладено гідрогелеві пов’язки із фурациліном, які замінялись кожні 2 доби три рази. Під рановими покриттями відбувався поверхневий асептичний некроліз. Ранові покриття активно всмоктували розплавлений поверхневий некроз дерми, гнійного запалення цієї частини рани не відбувалося.

 

14-17 доба після травми. Повністю видалено поверхневий некроз із правої половини рани. На дні рани знаходяться життєздатні шари дерми. Множинні острівці епітелізації. Із дна рани в незначній кількості виділяється серозний ексудат. Частина рани покрита гідрогелевим покриттям із метилурацилом.

На правій частині рани спостерігались залишки некрозу із гнійними виділеннями. Рана була промита антисептиком октенісепт та закрита пов’язкою із гіперосмолярною антибактеріальною маззю мірамістин.

На 18 добу після травми спостерігалась повна задовільна епітелізація під рановим покриттям (показано стрілкою).

На правій половині рани, яка лікувалася під волого-висихаючими пов’язками із водними та гіперосмолярними антисептиками, спостерігались чисельні крововиливи, незрілий епідерміс, який легко травмувався.

Випадок №4.

Хворий С., 4 роки. Глибокий дермальний опік правого плеча. Спостерігається виділення з рани гнійно-серозного характеру. На дні рани – грануляційна тканина. Рана промита розчином бета дину і висушена стерильною серветкою. Накладено гідрогелеву пов’язку з нанокремневітом. Наступну перев’язку проведено через дві доби. Кількість ранового вмісту зменшилась. Больовий синдром при зміні пов’язки був відсутній. Спостерігалась активна крайова епітелізація.

Для стимуляції епітелізації застосовано гідрогелеве покриття із метилурацілом. Перев’язки виконувались через добу. Під покриттям спостерігався активний ріст острівців епідермісу. Кількість ранового вмісту зменшувалася. Спостерігалося виділення з рани серозного характеру. Больовий синдром при перев’язці був відсутній. Подразнення шкіри навколо рани під покриттям не визначалося.

Заміна ранових покриттів відбувалась через 48 год. Рана перебувала у вологій камері, кількість ранового вмісту була помірною. Рановий вміст – серозний. Спостерігалось злиття острівців в центрі рани та активна крайова епітелізація.

 

На 26 добу досягнуто повної епітелізації без виконання операції з пересадки шкіри.

 

Висновки:

 

При епідермальних і поверхневих дермальних опіках в перші години після травми у хворих виражений больовий синдром. На цьому етапі для знеболення і надійного захисту рани від інфікування застосовуються гідрогелеві пов’язки з новокаїном або з лідокаїном.

На 2-3 добу після травми – для захисту від можливого інфікування в якості протимікробного та протизапального засобу застосовуються гідрогелеві пов’язки з фурациліном.

При інфікованих опіках доцільно обробляти рану антисептиком і закривати гідрогелевою пов’язкою із димексидом, яка може перебувати на рані протягом 24-48 год. і сприяє проникненню антисептика в глибину рани.

На першій і другій фазах ранового процесу, при наявності  значної ексудації, показано застосування гідрогелевих пов’язок із бентонітом, які всмоктують до 100% своєї ваги і можуть знаходитися на ранах протягом 48 год.

Бентонітові покриття, крім наявності антисептичних властивостей, працюють в рані як сорбенти.

На другій і третій фазах ранового процесу для очищення рани від поверхневого некрозу і поглинання ранового відокремлювання доцільно застосовувати гідрогелеві пов’язку з нанокремневітом.

При дермальних поверхневих опіках через 8-10 діб після травми (в фазі епітелізації) доцільно застосування гідрогелевих по’вязок із метилурацилом, які сприяють регенерації епідермісу.

При дермальних глибоких опіках застосування гідрогелевих по’вязок з метилурацилом на третій фазі ранового процесу сприяє активній крайовій епітелізації, горизонтальній міграції клітин епідермісу вздовж рани та росту острівців епітелію, що при локальних опіках запобігає необхідності пересадки шкіри.

Адреси компанії

Україна, м. Київ
03134, вул. Сім'ї Сосніних 9

  • dummy(044) 501-4032,
    (067) 230-2979,
    (067) 826-1385,
    (067) 506-6897

  • dummyoffice@utm.com.ua

© Copyright компанія УКРТЕХМЕД 2017.

Пошук